Корупцію визнано однією з найбільш значущих глобальних проблем. Вона підриває віру суспільства у демократичність державних процесів, наносить шкоду мільйонам пересічних громадян. Сьогодні корупція стала невід’ємним атрибутом існування українського суспільства та пронизала всі владні рівні нашої держави. Вона є безпосередньою загрозою конституційним правам і свободам громадян. 7 квітня 2011 року виступаючи перед Верховною Радою України, Президент України Віктор Федорович Янукович підкреслив важливість термінового схвалення антикорупційних законів. Також він зауважив, що підтримає всі ініціативи, пов’язані з моніторингом та виявленням корупціонерів. Того ж дня Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції». 7 червня 2011 року Закон був підписаний Президентом України. Таким чином, вже з липня місяця введені в дію норми, які регулюють ряд найважливіших питань антикорупційного законодавства. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 7 квітня 2011 року № 3206-VI (далі – Закон) складається з 8 розділів, якими визначено ряд питань, законодавче регулювання яких дозволить якісніше проводити роботу по запобіганню та протидії корупції. Розділ І «Загальні положення» дає визначення корупції, корупційного правопорушення, конфлікту інтересів, безпосереднього підпорядкування, неправомірної вигоди, близьких родичів та членів сім»ї, а також встановлює основні принципи запобігання та протидії корупції. Крім цього статтею 4 визначено суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Розділ ІІ «Заходи, спрямовані на запобігання та протидію корупції» встановлює обмеження для суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення: – щодо використання службового становища, – щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, – щодо одержання дарунків (пожертв), – щодо обмеження роботи близьких осіб, – щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Також нормами Розділу ІІ встановлено особливості здійснення фінансового контролю; порядок проведення спеціальної перевірки осіб, які претендують на заняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; порядок урегулювання конфлікту інтересів; основні положення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів; вимоги щодо прозорості інформації, як надається органами державної влади та місцевого самоврядування, тощо. Розділ ІІІ «Участь громадськості в заходах щодо запобігання і протидії корупції» визначає права об’єднань громадян, їх членів або уповноважених представників, а також окремих громадян в діяльності щодо запобігання та протидії корупційним правопорушенням. Також статтею 19 Закону встановлені строки інформування громадськості про заходи щодо запобігання та протидії корупції. Розділом IV «Відповідальність за корупційні правопорушення» встановлюється притягнення корупціонерів в установленому законом порядку до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності. 7 квітня 2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення» № 3207-VI, який набрав чинності з 1 липня 2011 року. Цим законодавчим актом вносяться зміни до положень, якими визначається відповідальність за вчинення корупційних злочинів та правопорушень. Розділ V «Усунення наслідків корупційних діянь» регулює питання відшкодування збитків та шкоди, завданих державі, відновлення прав і законних інтересів та відшкодування збитків і шкоди, завданих юридичним та фізичним особам. Розділ VІ «Контроль і нагляд за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції» визначає окремі види контролю, а саме парламентський контроль, громадський контроль, прокурорський нагляд, тощо. Розділ VІІ «Міжнародне співробітництво» регулює відносини між компетентними органами України та іноземних держав у сфері запобігання та протидії корупції. Зауважимо, що Розділ VІІІ «Перехідні положення» встановлює, що Закон № 3206-VI набирає чинності з 1 липня 2011 року, крім статей 11 і 12 (щодо фінансового контролю та спеціальної перевірки осіб, які претендують а заняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), які набирають чинності з 1 січня 2012 року. Кабінету Міністрів України доручено внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Таким чином новий закон це лише перший крок у створенні ефективного законодавчого поля в сфері протидії корупції, база для подальшої розбудови антикорупційного механізму. Начальник Конотопського міськрайонного управління юстиції М.І.Орлик