Це  довів III міський дитячий етнофестиваль, який відбувся в Конотопі 28 вересня, зібравши в  нашому місті творчі колективи з усієї України. На території міського парку відпочинку та стадіону «Юність» вони мали змогу репрезентувати різні види фольклорних жанрів мистецтва, підтверджуючи, що традиції нашого народу живуть і житимуть у кожному наступному поколінні українців.

Захід, покликаний формувати в учнів навчальних закладів нашого міста знання про етнічну культуру українців, активізувати рух за збереження народної творчості національних меншин Конотопа, зберігати та відтворювати культурні традиції свого народу і дбати про естетичне та духовне виховання молодого покоління, був ініційований та проведений відділом освіти Конотопської міської ради та зібрав навколо себе  чимало поціновувачів українського етносу.

У рамках цьогорічного етнофестивалю, який, до речі, вперше проводився на відкритому повітрі, на дітей і дорослих, як жителів, так і гостей нашого міста, чекала цікава і насичена святкова програма. На території стадіону «Юність» розгорнувся справжній український Майдан з виставками виробів майстрів народних ремесел та майстер-класами народних умільців. Тут можна було поринути в розмаїття українських рушників, побачити величезну кількість виробів з бісеру, лози й соломи, вишиванок, ляльок-мотанок, різьблень по дереву, народного розпису, витинанок, писанок, гончарних і кованих виробів. А під час майстер-класів кожен охочий міг на власні очі побачити, як звичайні руки можуть творити справжні дива.

Про характерні риси національних меншин Конотопа та їхні традиції кожен бажаючий міг дізнатися, завітавши на національні вулиці: українську, російську та єврейську, котрі того дня пролягли алеями парку відпочинку, а також, побувавши у циганському таборі, що зупинився в парку, аби долучитися до народного гуляння. На цих імпровізованих вулицях можна було посмакувати традиційними українськими, російськими чи єврейськими стравами та побачити елементи культури й побуту, характерні для цих народів.

На території парку відпочинку того дня працював і екологічний майданчик, де можна було спробувати трав’яні напої та дізнатися рецепти їхнього приготування. А для найменших учасників свята організатори створили «Дитячу галявину» з народними іграми, виставкою іграшок-сувенірів і композицій з овочів та фруктів,  з веселим катанням на підводі.

Для тих, хто добре знає традиції свого народу, хто цікавиться його історичним минулим та використовує кращі надбання українського народу в своєму сьогоденні, були проведені різноманітні змагання та конкурси: «У кожної куми – свої пироги», «Польова царівна», «Етнокараоке», «Козацькі розваги» та конкурс читців гуморесок, кращі учасники та переможці яких були відзначені під час проведення фестивалю. З метою збереження кращих традицій нашого народу того дня була проведена і молодіжна флеш-моб акція.

І весь цей час далеко навкруги лунали слова українських пісень та звуки запальних народних танців,  які на центральній сцені виконували вокальні та хореографічні колективи з Конотопа, Шостки, Бурині та Кіровограда, викликаючи шквал оплесків глядачів цього чудового етнічного дійства.

Ось і відбувся третій етнофестиваль, залишивши по собі безліч приємних вражень. Хтось знайшов тут нових друзів, хтось поділився з іншими людьми частинкою свого таланту, хтось придбав на згадку про свято гарний сувенір, а хтось дізнався щось нове про етнічне коріння свого народу, замислившись на тим, хто він є, і яку велику й відповідальну місію поклали на нього славні предки.  А значить, вдалося досягнути мети, яку ставили перед собою організатори заходу. І велика заслуга в цьому належить кожній людині, яка доклала до цієї справи своїх зусиль. Саме тому, підводячи підсумок проведення етнофестивалю, начальник відділу освіти Конотопської міської ради Тетяна Шерудило подякувала всім учасникам та гостям заходу, кожному вчителеві та кожній дитині, які живуть з Україною в серці.

Наша держава, як відомо, знаходиться в самому центрі Європи. На неї спрямовані погляди  інших країн світу. Тому ми, українці, маємо бути гідними представниками свого народу. Пам’ятати про це повинна кожна свідома людина. А ще – дбати про збереження кращих традицій своєї етнічної культури та передати їх у спадок новому поколінню.