Третього жовтня до оселі Марії Буракової завітали почесні гості на чолі з міським головою Василем Дзедом, аби вручити їй заслужений орден «Мати героїня», жінка була здивована і дуже схвильована такою увагою з боку міської влади.

Вручаючи матері-героїні високу державну відзнаку, Василь Іванович подякував жінці-трудівниці та мамі з великої літери  та побажав здоров’я і довголіття, аби ще довго радіти численним дітям, онукам та правнукам, даруючи їм своє материнське та бабусине тепло.

Як відомо, звання героя просто так не присвоюють. Аби стати героєм, людина повинна здійснити справжній подвиг, і не обов’язково на полі бою, а й у мирному житті, як це зробила мати-героїня Марія Михайлівна Буракова.

Вона сама рано лишилася сиротою (батьків Марії Михайлівни забрала війна), проте виховала і вивела в люди дванадцятеро дітей: сім власних (три сини і чотири доньки) та п’ятеро прийомних (чотири хлопці та дівчинку). Усі вони стали добрими та працьовитими людьми.

Сьогодні Марії Михайлівні вісімдесят три роки. Солідний вік вже дається взнаки: підводить зір, та й загалом, здоров’я вже не те. Усе життя вона тяжко працювала, аби підняти на ноги дітей. Тепер вони дбають про свою стареньку матусю.

Вона пишається своїми дітьми, серед яких є і будівельники, і медичні працівники, і представники інших, робітних професій. Позбавивши її одного разу  родини, доля подарувала їй іншу, велику і дружню.