Профілактика переохолоджень та обморожень
Обмороження – це ушкодження будь-якої частини тіла, яке виникає внаслідок впливу низьких температур. Найчастіше обмороження виникає за температури повітря нижче -10оС . При довготривалому перебуванні на повітрі, особливо за умов високої вологості та при сильному вітрі, обмороження також можливі восени та навесні при температурі повітря вище нуля. Статистика свідчить, що найчастіше важкі випадки обмороження з ампутацією кінцівок стаються, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп’яніння.
Обмороження I ступеня (найбільш легкий випадок) виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри блідне, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, набрякає. Омертвіння шкіри не виникає. Через декілька днів після обмороження може розпочатися незначне облуплювання шкіри. Повне одужання стається на 5/7 день після обмороження. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають свербіння шкіри та незначний або сильний біль.
Обмороження II ступеня виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому, найбільш характерна ознака II ступеня травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри можливе протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні II ступеня після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий, ніж при травмі I ступеня. Має місце свербіння та печіння шкіри.
При обмороження III ступеня тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки тіла триваліші. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнюються рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолетово-червоного кольору, стає нечутливим на дотик. Відмирають елементи шкіри з утворенням після одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті не відростають або відростають деформованими. Відторгнення відмерлих тканин закінчується за 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Біль сильніший і триваліший, ніж при обмороженні II ступеня.
Обмороження IV ступеня виникає при довготривалому впливу холоду, а зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням II і III ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темно-синього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча, ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження II і III ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеня. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури уражаються не тільки окремі частини тіла, але відбувається й загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 34оС.
Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняється від ступеня обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію холоду, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах з метою запобігання розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу, слід помістити постраждалого в тепле приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати “швидку медичну допомогу”. При обмороженні I ступеня, охолоджені ділянки тіла треба загріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням вовняною тканиною, подихати, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
При обмороженні II-IV ступеня швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню тепло ізолювальну пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку, целофанову або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Обмороженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по дві таблетки но-шпи або папаверину. Не потрібно розтирати обморожених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосовування олії та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеня достатньо ефективне зігрівання постраждалого в теплій ванні при початковій температурі води 24оС, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі середнього або важкого ступеня охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.
Взимку реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої шкіри з холодним металом. Якщо доторкнутися голою рукою до металевого предмета або лизнути його язиком, він міцно прилипає до нього. Звільнитися можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. На щастя, “залізна” рана не часто буває глибокою, проте все одно її необхідно терміново продезінфікувати. Спочатку промийте уражене місце тепловою водою, потім перекисом водню, який очистить рану від бруду. Добре допомагає застосування гемо статичної губки, або можна використовувати складений у декілька шарів стерильний бинт, який необхідно прикласти до рани та тримати до повної зупинки кровотечі. Якщо поранення глибоке, потрібно звернутися до лікаря.
Існує кілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути переохолодження та обмороження при сильному холоді:
Не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє утраті тепла, в той же час викликаючи ілюзію тепла. Додатковим негативним чинником є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокний. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфика. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхувальної тканини, що не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на морозі металевих прикрас. По-перше, метал охолоджується до низьких температур швидше, ніж тіло, внаслідок чого можливе “прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, персні на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Використовуйте допомогу колег. Слідкуйте за станом обличчя оточуючих, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнуть і тоді ви не в змозі будите знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвами.
Повернувшись додому після довготривалої прогулянки на морозі, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівок. Якщо на відкритому повітрі ви відчуваєте переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення – магазину, кафе, під’їзду для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не мочіть шкіру – вода проводить тепло швидше, ніж повітря. Не виходьте на мороз із мокрим волоссям. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий одяг та як найшвидше доставити до теплого приміщення. Перед виходом на мороз бажано попоїсти – вам необхідна додаткова енергія. Слід врахувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку.
Врешті-решт пам’ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – це до неї не потрапляти.