За матеріалами газети “Конотопський край”
До редакції нашої газети звернувся голова Конотопської міської первинної організації УТОС Євген Сокол. Від імені жителів міста, які мають вади зору чи взагалі позбавлені можливості бачити, Євген Леонідович попросив звернутися до конотопців з проханням не бути байдужими до всього, що відбувається довкола, й обов’язково реагувати на вчинення правопорушень, зокрема, крадіжок кришок водопровідно-каналізаційних колодязів, що останнім часом трапляються мало не щотижня.
«Я не розумію, – з обуренням зазначає Євген Леонідович, – як можна красти каналізаційні люки в такій кількості й так часто, й щоб ніхто взагалі нічого не бачив!? Кожна з цих чавунних кришок важить більше 50 кілограмів, тому в кишеню її не покладеш, потрібно або котити по землі, або на чомусь перевозити. Й жодного разу ніхто з людей нічого не бачив і не чув?»
На жаль, питання, підняте очільником міського осередку Товариства сліпих, який сам має великі проблеми із зором, дійсно є актуальним. Раз по раз у Конотопі стаються крадіжки так званих каналізаційних люків (хоча насправді лише їхніх кришок), що становить загрозу життю й здоров’ю людей і завдає значних матеріальних збитків КП «ВУВКГ», підприємству, на балансі якого знаходяться водопровідно-каналізаційні колодязі, що сьогодні й так переживає не найкращі часи.
І хоча ситуація з такими крадіжками знаходиться під контролем конотопських правоохоронців, і вже навіть є факти затримання крадіїв, люки все одно зникають, тихо, без свідків, які могли б допомогти міліції швидше розкрити ці злочини.
Виною усьому є звичайна людська байдужість, мовляв, моя хата з краю, не бачив, не чув і допомагати нікому не збираюся… Проте іноді навіть такі люди змінюють життєву позицію, наприклад, коли до відкритого люку потрапляє хтось із рідних чи знайомих, особливо – діти. Такі випадки періодично трапляються в різних куточках України. На щастя, наше місто до цього переліку ще не потрапило. Хоча, за словами Євгена Сокола, через вкрадені чи відкриті кришки каналізаційно-водопровідних колодязів уже калічилися члени його організації. І це не дивно, адже людині з вадами зору важко розгледіти те, чого навіть зрячі люди не помічають.
Саме тому хотілося б достукатися до свідомості конотопців. Не тих, що цуплять кришки люків, їх повинні виховувати спеціальні виправні установи, а тих, хто займається збором металобрухту й, порушуючи закон, приймає такий товар.
А ще хочеться звернутися до кожного жителя міста з проханням не бути «сліпими», «глухими» й байдужими та, ставши свідком такого злочину, обов’язково повідомляти правоохоронцям. А якщо комусь зустрінеться відкритий люк, не полінуйтеся витратити кілька хвилин свого часу, аби повідомити про цей факт (хоча б черговому служби «066» за телефоном «15-06». А ще, за можливості, в отвір відкритого люка можна засунути велику гілку, як мінімум, до приїзду працівників відповідної служби, її помітять і обійдуть небезпечну пастку.
Тетяна Середа