Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі. 23 березня 2016 року в читальній залі центральної міської бібліотеки імені С.І.Пономарьова зібралися студенти медичного училища, щоб вшанувати пам’ять загиблого нашого земляка Михайла Сусло (позивний «Слідопит»). Михайло встиг пройти службу в 3-х добровольчих формуваннях: Азов, ДУК, і ОУН, у складі останнього, 26 березня 2015 року, Герой поклав голову за рідну землю бiля с.Пiски Донецької області. Хлопцю було лише 23 роки…
Своїми спогадами про Слідопита зі студентими поділився голова осередку «Правого сектору» Євген Горлач, а побратим Юрій Бачал (позивний Сапсан) розповів про своє знайомство з Михайлом на вокзалі в Одесі, куди вони приїхали весною 2014 року захищати місто від сепаратистів. Під час перебування в Одесі вони стояли на блокпостах, перекриваючи потік зброї з Придністров’я, займались волонтерською діяльністю. Ідеальний у всьому, Слідопит багато знав і умів, навчав молодь у таборі, всі завдання, що покладали на нього керівники, виконував навідмінно. В пам’яті друзів Михайло назавжди залишиться світлою, вимогливою до себе та інших людиною, вправним воїном, вірним товаришем та відданим сином Вітчизни.
Доповнила захід виставка-портрет «Життя як спалах».
Герої не вмирають! Адже вони самим своїм життям здійснили вчинок, яким продовжують жити у наших серцях! У серцях тих українців, які цінують і люблять рідну Україну, інколи навіть більше за життя! Михайло Сусло гідно виконав свій громадянський обов’язок, він залишиться у пам’яті вдячних земляків назавжди!