Кримінально-виконавча інспекція щодня має справу з людьми, доля яких не залишає нас байдужими. Більшість громадян, які знаходяться на обліку, мають проблеми з алкоголем чи наркотиками. Ось історія однієї жінки, яку алкоголізм та аморальний спосіб життя привели прямою стежкою в колонію.
Вона мала те, про що більшість жінок на сьогоднішній день тільки мріють – здорову дитину, але не вміла цінувати свого щастя. Жінка проживала в одному із сіл Конотопського району зі своєю родиною. Частенько заглядала в чарку, після чого влаштовувала сварки, позбавляючи сім’ю спокійного життя.
За скоєння правопорушень неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності у виді громадських робіт, але стягнення жодного разу не відбула –суд заміняв їх на арешт. Проте, навіть перебування у стінах ізолятора Конотопського відділу поліції не вплинуло на поведінку та не змінило способу життя громадянки: потрапляючи на волю – знову пиячила. ЇЇ абсолютно не хвилювала рідна дитина, яка бігала недоглянута та не мала навіть самого необхідного для проживання, а замість лагідних слів з уст матері чула тільки нецензурну лайку. Гроші, які виділялись державою на утримання доньки, безбожно пропивались матір’ю та її «друзями» по чарці.
Якось, перебуваючи у будинку своєї односельчанки, вказана громадянка побачила у серванті дорогі алкогольні напої, і нею одразу заволоділо бажання спробувати «елітної» випивки. Не роздумуючи, поцупила бажаний трофей, за що отримала два роки позбавлення волі. Беручи до уваги той факт, що засуджена мала на утриманні малолітню дитину та щиро розкаювалась у вчиненому, суд замінив міру покарання умовним терміном.
Сім’я перебувала під наглядом кримінально-виконавчої інспекції, поліції та служби у справах дітей. З боку працівників служб було проведено численні індивідуально-виховні заходи, спрямовані на покращення клімату в родині, але позитивного результату досягнуто так і не було.
Незважаючи на неблагонадійність свого становища, засуджена продовжувала вести звичний для неї спосіб життя, відмовляючись виконувати покладені на неї судом обов’язки та правильно реагувати на профілактичну роботу поліції та інспекції.
На початку літа відбувся суд, рішення якого кардинально змінило життя засудженої на найближчі два роки. На неї чекає життя за гратами. І, можливо, там, за колючою проволокою, жінка щиро розкається за свої помилки та, після виходу з в’язниці, прикладе максимальних зусиль аби зробити своїх рідних щасливими.
Юлія Скрилова, фахівець по роботі з суб’єктами пробації Конотопської КВІ УДПС України в Сумській області