Світ не без добрих людей. Не без добрих, відкритих, щирих душею, чесних, працьовитих, патріотичних людей і наша рідна конотопська земля. 
Олег Васильович Жобко – здавалося б, пересічний конотопець, звичайний працівник КП «Конотопське трамвайне управління». А придивитися ближче – аж ні. Це людина, щирість душі якої випромінюється добром до всіх оточуючих. Справжній патріот, учасник АТО, демобілізований боєць 9-го Вінницького батальйону, наскрізь пронизаний любов’ю до України, рідного міста та конотопців. Його безкорисності та позитиву може позаздрити будь-хто. Ось уже 5-ий рік поспіль, щоб хоч якось задовольнити своє бажання творити добрі справи, він займається благодійністю – до кожного свята дарує міському краєзнавчому музею цінні експонати.
Цього разу музейний меценат передав до фондової колекції колбу з-під ліків часів XVII- початку XVIII століття. Цінність експонату полягає ще й в тому, що на ньому чітко проглядається надпис : «Аптекоуправління України», що зайвий раз підтверджує факт існування української держави ще в ті часи.
«Пан Олег справжній друг нашого закладу. Він постійно дарує місту місцеві археологічні знахідки та долучається до проведення музейних заходів,» – зауважив директор міського краєзнавчого музею Артур Мокроусов.
Крім того, не стримуючи пориву душі та любові до українців, Олег Васильович звернувся до сектору міської ради з питань внутрішньої політики з
проханням розмістити його привітання до Дня Незалежності України. Наскрізь пронизане влучними словами, воно відображає стан душі нашого земляка, який, як ніхто розуміє ціну нашої свободи та незалежності.
«Шановні Українці! Земляки Конотопці! Любі друзі!
Хочу вас привітати з Днем нашої Незалежності, з ювілеєм – 25-річчям життя в державі, яка постійно намагається «перемогти себе в собі» та стати на новий шлях розвитку.
Були часи не легкі для України, але ми повинні бути рішучими та наполегливими у своєму переконанні щодо подальших кроків на майбутнє нашої незалежної, багатостражданної неньки-України та його працьовитого, щирого народу.
Боріться – поборете, будьмо, брати, вірними синами й доньками своєї держави – вона в нас одна і іншої та кращої годі шукати на Землі. Збережемо й примножимо ті духовні скарби, що маємо впродовж стародавньої і багатої історії від давніх часів до сьогодення.
Я вірю, що Україна велика та могутня держава і ми неодмінно переможемо своїх ворогів – Бог з нами!
«Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї господа моліть.»
Т.Г.Шевченко
З повагою, Олег Жобко»
