Ранок 28 жовтня наповнився дзвінким щебетом дітей.  Діти з нетерпінням чекали виїзду на екскурсію.І ось нарешті  о 09.30 год. наша невеличка група вирушила до славного м.Батурин.  Батурин зустрів нас  сніжною погодою, однак це не засмутило дітей, а навпаки придало настрою святковості.Першою нашою зупинкою був палац Розумовського. Діти захоплено дивилися на величну будівлю, припорошену снігом. Екскурсія палацом розпочалася з приємної несподіванки – екскурсовод запропонувала дітям заспівати гімн нашої держави, і дітки дружно  підхопили цю ідею та заспівали Славня…  Палац вразив усіх присутніх  своїм розкішним інтер’єром, старовинними меблями,  вишуканою ліпниною, особливо  з цікавістю діти слухали старовинний рояль XIX століття, навіть, встигли погратися в цікаву тематичну  гру.Далі наш шлях тривав ще до однієї  унікальної  пам’ятки – Цитадель Батуринської фортеці.  Ще здалеку було видно міць козацької цитаделі. Особливо дітлахів вразив рів з частоколом. Ми оглянули глибоку криницю, фотографувалися біля гармат, помилувалися з оглядового майданчика звивистим Сеймом.Непідкупну цікавість у дітей викликав музей «Вітрила Маклая».  У музеї багато цікавих експонатів, матеріали  етнографічних експедицій, макети кораблів та багато ін.  Дітлахам було продемонстровано фрагмент художнього фільму про М.М.Маклая, крім того усі бажаючі  спробували себе в ролі капітана, та з захопленням дзвонили в ринду. Також в музеї для нас була влаштована «костюмована 5-ти хвилинка»:  діти жваво приміряли на себе різноманітні  образи.  Останньою нашою зупинкою був Будинок Генерального судді Василя Кочубея. Будинок Кочубея розташований серед прекрасного парку, що був створений на місці природної діброви. В підвальних приміщеннях Будинку відтворено інтер’єр в’язниці, є дві воскові фігури — писаря та в’язня. Не дивно, що найбільш жваве обговорення та інтерес викликала саме в’язниця…Наостанок, ми  прогулялися парком та загадали бажання в «Дереві бажань». І можливо не слід розповідати загадане, але крізь дитячий шепіт було чути,  що всі мають бажання, щоб ця подорож не була останньою, а стала приємною традицією. Поверталися додому з піднятим настроєм та планами на майбутню подорож…