Конотопський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції повідомляє:
Авансування виконавчого провадження – не плата за виконавче провадження, а аванс на провадження виконавчої дії.
Із 5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», прийнятий 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі – Закон), що регламентує порядок примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Вказаним Законом впроваджено обов’язок стягувача, пред`явителя виконавчого документа, сплатити авансовий внесок в розмірі 2 відсотків від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати. За рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову авансовий внесок сплачується у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи. Квитанція про сплату авансового внеску додається до заяви про примусове виконання рішення, оскільки її ненадання є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
В свою чергу статтею 26 Закону України « Про виконавче провадження» визначено випадки, коли від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:
– стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
– обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
– відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
– стягнення аліментів;
– відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
– виконання рішення Європейського суду з прав людини.
Від сплати авансового внеску, також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
Авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження. Cлід зазначити, що стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування витрат у разі, якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску. Звільнення від сплати коштів на додаткове авансування витрат виконавчого провадження, Законом не передбачено. У разі наявності підстав, передбачених частиною 4 статті 4 Закону, для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, авансовий внесок повертається стягувачу.
У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови. Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, який надається стягувачу на його письмову заяву. В звіті державний виконавець зазначає перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, які було сплачено на фінансування кожної з витрат.
Так, відповідно до вищевикладеного, кожен стягувач зобов’язаний здійснювати авансування витрат на проведення виконавчих дій саме по виконанню рішення, винесеного на його користь, окрім випадків, звільнення від сплати авансового внеску. Наразі можна впевнено зробити висновок про те, що нові закони спрямовані на прискорення виконавчих дій і ці зміни позитивно впливають на продуктивність роботи державних виконавців.