Нагадаємо деякі основні етапи життєдіяльності закладу:

Початок історії закладу – це кінець 1935 року – початок 1936 року, коли було порушено питання про будівництві у Конотопі 10-ти річної школи, так як більшість шкіл міста розміщувались у не зовсім пристосованих приміщеннях та були розкидані у багатьох будинках, переважно житлових.

Керівництво будівництвом міської десятирічки здійснював прораб – будівельник К.Грабовський, завдяки якому у Конотопі з’явилася низка будинків, зокрема і приміщення теперішнього ЦДЮТ.

У 1938 році будівництво було завершено, з жовтня цього року заклад розпочав свою роботу як Конотопська середня школа № 8.

Учні всіх класів були переведені з інших шкіл міста. Викладання в школі здійснювалось українською мовою. Першим директором став Микола Федорович Лепеха, він же викладав історію в старших класах.

У 1940/41 навчальному році в школі було два 5-х класи, два шостих, два сьомих, два дев’ятих і один десятий клас. Цього ж навчального року Конотопська середня школа №8 здійснила свій перший випуск 10-го класу. Випускний збігся з початком Другої світової війни. У червні 1941 року разом з директором школи та чоловіками – вчителями пішли на фронт і випускники.

У другу світову війну, під час окупації міста, в будівлі розміщувалися німецьки загарбники. Після звільнення Конотопа школа не була придатна для навчання: були вибиті шибки, відсутні меблі, обладнання, тому навчання проводилось в приміщенні довоєнної школи №5 до січня 1944 року.

У 1945/46 році школа №5 займає приміщення довоєнної школи №8.

У 1946/47 навчальному році заклад стає Конотопською середньою чоловічою школою № 5. В ній було 14 класів та 439 учнів. У 1949 році відбувся перший післявоєнний випуск 10-го класу.

Директором школи з 1950 по 1953 рік був Серафім Мефодійович Попруга. У 50-х роках в школі працювали дві родини – Тупіки і Попруги. Останні жили в приміщенні школи (зараз там розміщується учительська). Довгий час завучем школи працював Яків Зільберштейн, який був і першим її літописцем.

У період з 1953 по 1955 рік були побудовані гараж та конюшня, як пізніше були пристосовані та обладнані під шкільні майстерні.

У 1958/59 навчальному році кількість класів з попереднім роком зменшилась з 20 до 14, а кількість учнів з 612 до 414. Основною причиною стало те, що населення мікрорайону школи не бажало вчити своїх дітей в українській школі. Щоб переконати батьків в помилковості цих рішень, вчителями проводилась значна роз’яснювальна робота.

У 9 та 10-х класах відбувалось виробниче навчання. З 1959по 1960рік спеціальність одержали 50 випускників (столярів та пекарів).

Школа навчалася в дві зміни, для її переходу на однозмінне навчання необхідна була добудова ще одного шкільного приміщення.

З 1959 року по 1967 рік Конотопська середня школа №5 називалася політехнічною школою з виробничим навчанням. За цей період спеціальність столярів, пекарів, малярів, мулярів, швей одержали 192 учні.

З 1960 року з першого класу вивчалась французька мова.

У 1964 року почалося будівництво двоповерхової добудови школи, яка почала функціонувати з 1 вересня 1965 року.

У жовтні 2022 року заклад отримує назву Конотопський ліцей №5.

Більш детально з історією закладу можна ознайомитись на офіційному сайті ліцею. Наразі ж цей освітній заклад надає знання 653 учням , функціонує 24 класи, а педагогічний колектив налічує 49 працівників.

Також, з нагоди 85-річчя з дня заснування ліцею у закладі відбудеться благодійний ярмарок «Разом до перемоги». Доєднуйтесь!