Портрет князя Василя-Костянтина Острозького з фондового зібрання Конотопського міського краєзнавчого музею ім.О.М.Лазаревського
У фондовому зібранні Конотопського міського краєзнавчого музею ім.О.М.Лазаревського зберігається старовинний портрет князя Василя-Костянтина Острозького (1527 – 1608), кінець ХІХ століття, полотно, олія, розмір 75х58 см, із колекції історика Олександра Лазаревського.
На творі зберігся напис чорною фарбою: «Constantinus Dux In Ostrog – In Tarnov». Копія з оригіналу невідомого автора, створена художником Яковом Сваричевським у 1883 році, який був викладачем живопису в Острозькій гімназіїї. Митець написав серію копій з портретів князів Острозьких, як стверджує дослідник Микола Бендюк, копії портретів князів зроблені не з ілюстрації, а з оригіналу підтвердженням цьому є кольорова палітра тонів наближена до потемнівших старих полотен, а також напис внизу одієї з картин Я.Сваричевського, що зберігається в Державному історико-культурному заповіднику м.Острога: «Копія съ оригінала: находится въ галерее: Т.Сосновскаго въ Ново-малине. Писал учитель: Острожской: прогимназии: Сварачевскій 1883 г.».
На портреті князь Василь-Костянтин Острозький сидить у кріслі, тло полотна – темне. Голову князя вінчає головний убір невеликої округлої форми чорного кольору. Високе чоло. Виразно окреслені темного – вишневого кольору губи, посріблені сивиною темні вуса, пишна борода. Брунатного кольору кунтуш прикрашають маленькі коштовні гудзики, оперезаний червоним поясом воїна з металевою застібкою. Однією із головних тенденцій середньовічних майстрів є прагнення наблизити мистецтво до життя, це і спостерігається у портреті – у зображенні обличчя і рук. Портретний образ князя говорить про непересічну особистість.
На Волині князь Василь-Костянтин Острозький був найбагатшим і найбільш впливовим українським магнатом. Микола Костомаров у своїй праці «Історія України у життєписах найвизначніших її діячів», пише: «Перша друкована Біблія (1581 рік), що видав Костянтин Острозький, становить нову добу в українській літературі і взагалі в історії української освіти».