Дитячий візок з експозиції музею-садиби М.І.Драгомирова

В експозиційній залі музею-садиби М.І.Драгомирова представлено дитячий візочок ХІХ століття. Візочок на 4-х колесах, каркас плетений з лози орнаментованим стилем, верх обрамлений стилем плетеної косички. Каркас кріпиться до залізних дуг, які в свою чергу кріпляться до колес, пофарбований в темно-зелений колір.

Власником даного візочка був Бойко Василь Микитович (1847-1951 роки), який працював бляхарем в Конотопських залізнично-дорожніх майстернях. В сім’ї Василя Микитовича народилося шестеро дітей: Клавдія 1901 р.н., Констянтин 1902 р.н., Олександр 1903 р.н., Олена 1905 р.н., Марія 1908 р.н. та Іван 1910 р.н. Клавдія прожила лише всього два місяці, а інших дітей Василь Микитович виховував сам. Також, даним візочком користувалися і дві доньки його сина Констянтина Васильовича Бойка. Таким чином діти трьох поколінь даної родини спали в представленому у експозиції візочку. Він зберігався в батьківському будинку у нашому місті до травня 1997 року, як сімейна реліквія. 13 травня 1997 року внучка Василя Микитовича Галина Констянтинівна Круглікова (до одруження Бойко) разом з чоловіком передали її до Конотопського міського краєзнавчого музею ім.ОМ.Лазаревського.

Даний тип реверсивного візочка, в якому дитина мала змогу сидіти і лицем, і спиною до свого «візника», була винайдена в XIX столітті. «Батьком» нової коляски став винахідник Вільям Річардсон. Він розробив не просто реверсивну візочок, а включив до його конструкції осі, які надали йому можливість маневрувати. До Річардсона візочки виготовлялися з суцільнолитими осями і колесами, їхали повільно і були дуже незручними на поворотах.

Візочки передавали у спадок, поредавали знайомим і родичам – в одному візочку виростало кілька поколінь.